Страница 1

Пiдсвiдомостi все пiдвладне
Джон Кехо


Пiдсвiдомiсть – своерiдна Марiанська западина; це нетрi людськоi психiки. Пiдсвiдомiсть керуе нашими вчинками, коли ми цього навiть не усвiдомлюемо. Недарма Зигмунд Фройд казав: «Ми не випадково обираемо одне одного. Ми зустрiчаемо тiльки тих, хто вже iснуе в нашiй пiдсвiдомостi». Так i в нашiй пiдсвiдомостi заховано ключ вiд щасливого життя. Керуючись набором принципiв, якi розробив Джон Кехо, ви вiдчините всi дверi та вiдiмкнете брами на шляху до успiху. Його програма – спусковий гачок у механiзмi пробудження безмежних ресурсiв людського мозку. Вiзуалiзацiя, правильна iнтерпретацiя мрiй, сни та реальнiсть, засiв думок, вродженi здiбностi та схильнiсть до творчостi, взаемини та самооцiнка – використовуйте величезнi резерви пiдсвiдомостi, щоб раз у раз змiнювати свое життя на краще.





Джон Кехо

Пiдсвiдомостi все пiдвладне





Передмова


Метою написання цiеi книги було бажання подiлитися з читачами кiлькома важливими технiками, якi вважаю корисними для створення новоi реальностi. У книзi «Пiдсвiдомостi все пiдвладне» я подiлюся iсторiями людей, якi успiшно використовують цi методи, та покажу, чому вони так добре працюють.

Опанування сил Всесвiту й активна участь у творчому процесi досягнення мети – захопливий досвiд. Моя книга дае всi необхiднi iнструменти для цього. Вам залишаеться тiльки застосувати iх.

За двадцять рокiв я з великим задоволенням навчив за такою системою понад сто тисяч людей. Тепер завдяки цiй книзi зможу навчити безлiч читачiв. Якщо ви тримаете в руках цю книгу вперше, тодi ласкаво прошу. Впевнений, що моi вiдкриття пiдуть вам на користь, i дуже радий можливостi представити вам систему для опанування сили думки.



    Джон Кехо




Роздiл 1. Інший погляд на реальнiсть



Бiльш явищ е на небi та землi,

Нiж мрiяли фiлософи коли[1 - Пер. Михайла Рудницького. (Тут i далi прим. пер., якщо не зазначено iнше.)].

    В. Шекспiр

Для тренування сили думки не треба розумiти закони фiзики або механiзми утворення реальностi, так само, як не потрiбно знати принципи роботи карбюратора чи свiчки запалювання, щоб водити машину. Мало хто з нас розумiе будову автомобiля, але це не зупиняе нас вiд водiння. Так само й у науцi про силу думки – будь-хто може швидко та успiшно опанувати основи й ефективно застосовувати iх для полiпшення свого життя.

Ми почнемо з дослiдження природи реальностi, зокрема, з разючих наукових вiдкриттiв упродовж останнiх двадцяти рокiв, що допомогли нам чiткiше зрозумiти, як наша свiдомiсть створюе власну реальнiсть. Цi вiдкриття пояснюють, чому створення вiзуалiзацiй – не безглузде фантазування, а творчий процес, що допомагае нам контролювати та спрямовувати ту саму енергiею, яка тримае матерiю разом, перетворюе воду на пару або сприяе проростанню зернятка.

Розумiння природи цiеi енергii допомагае нам осягнути, як працюе свiдомiсть, та демонструе, чому натхнення, молитва чи iнтуiцiя взагалi не е надприродними явищами, а пiдпорядковуються моделям i законам, якi ми також можемо вiдкрити для себе та використовувати за власним бажанням. Як i все iнше у вiдомому нам Всесвiтi, сила думки також пiдпорядковуеться законам, котрi можна легко зрозумiти, очистивши iх вiд наукового жаргону, та чiтко сформулювати.

Дозвольте стати вашим провiдником у короткiй подорожi до цих вiдкриттiв.

Сучасна фiзика розглядае Всесвiт як величезну неподiльну мережу динамiчноi активностi. Мало того, що Всесвiт живий i постiйно змiнюеться, до того ж усе в ньому впливае на все iнше. На первинному рiвнi Всесвiт видаеться цiльним та однорiдним, бездонним морем енергii, що пронизуе кожну рiч i кожну дiю. Вiн неподiльний. Якщо коротко, то науковцi нинi пiдтверджують те, що мiстики, провидцi та окультисти намагалися сказати нам тисячi рокiв – ми не однi, а е частиною одного величезного цiлого.

«Увесь Всесвiт здригаеться, коли зрiзають хоч одну травинку», – стародавнiй афоризм Упанiшад – давньоiндiйських релiгiйно-фiлософських брахманських текстiв.

Сучасна фiзика змiнила нашу концепцiю матерiального свiту. Нiхто уже не стверджуе, що частинки складаються з якоiсь базовоi «речовини», iх розглядають радше як згустки енергii. Вони можуть робити раптовi переходи, «квантовi стрибки», часом поводячись як вiдокремленi одиницi, а в iнших випадках – як хвилi чистоi енергii. Реальнiсть мiнлива. Нiщо не залишаеться на мiсцi. Усе е частиною моделi, яка перебувае в постiйному русi, навiть камiнь – це танець енергii. Всесвiт динамiчний та живий, i ми перебуваемо в ньому, е його частиною, такою ж динамiчною й живою.




Всесвiт – це гiгантська голограма


Теорii, що уможливили створення голограми, вперше сформулював у 1947 роцi Деннiс Габор, якого згодом вiдзначили Нобелiвською премiею за його вiдкриття. Голограма е явищем, у котрому «цiле» мiститься в кожнiй iз частин. Наприклад, певний голографiчний ефект мае морська зiрка. Якщо вiд неi вiдрiзати частину, то вона знову виросте. Ба бiльше, з вiдрiзаноi частини вирост

Страница 2

нова морська зiрка, оскiльки генетичний код мiститься в кожнiй iз ii частин.

Кiлька рокiв тому я вiдвiдав виставку, присвячену голограмам, на якiй були представленi свiтлини, зробленi зi застосуванням голографii. На однiй iз свiтлин було зображено жiнку, яка стояла прямо. Якщо я рухався вправо вiд свiтлини, зображення рiзко змiнювалось, i жiнка вже палила цигарку; якщо ж вiдходив влiво вiд неi, зображення знову змiнювалось, i жiнка поставала у грайливiй позi, випнувши стегно. Якби це голографiчне зображення впало й розбилося на частки, на кожнiй iз них можна було б побачити не те, що ви очiкували б – частину ii взуття або сукнi чи, може, ii око, – а цiлiсне зображення жiнки. І якщо нахилити будь-який iз цих уламкiв iз боку в бiк, усе ще можна буде побачити, як жiнка палить цигарку та виставляе стегно. У кожнiй iз маленьких частинок мiститиметься усе зображення.

Наразi вважаеться, що реальнiсть мае голографiчну природу i що наш мозок також працюе вiдповiдно до принципу голограми. Процес мислення мае вигляд, iдентичний до первiсного стану Всесвiту, та складаеться з тих самих «компонентiв». Мозок – це голограма, що iнтерпретуе голографiчний всесвiт.

Головними архiтекторами цiеi дивовижноi iдеi були два вiдомi свiтовi мислителi: фiзик Лондонського унiверситету Девiд Бом, протеже Альберта Ейнштейна й один iз найавторитетнiших квантових фiзикiв, i Карл Прiбрам, нейрофiзiолог Стенфордського унiверситету. Вони окремо один вiд одного дiйшли до цього вiдкриття, працюючи в рiзних сферах науки. Девiд Бом переконався в голографiчнiй природi Всесвiту пiсля рокiв розчарування через неможливiсть пояснити за допомогою стандартнiших теорiй усi феномени та результати, якi вiн отримував у квантовiй фiзицi. Карл Прiбрам, вивчаючи людський мозок, також зрозумiв, що стандартнi теорii жодним чином не пояснюють рiзноманiтнi нейрофiзiологiчнi загадки. Для них обох голографiчна модель несподiвано набула сенсу та вирiшила безлiч питань, якi до того не мали вiдповiдей. Обидва вченi опублiкували своi висновки на початку 1970-х рокiв. Їхня робота викликала дуже сильну реакцiю, але, на жаль, за межами науковоi спiльноти ii мало розумiли. Хоча в iхньоi теорii i були противники та скептики (а в якоi новоi теорii iх немае?), багато видатних фiзикiв та науковцiв скоро ii пiдтримали. Браян Джозефсон iз Кембриджського унiверситету, лауреат Нобелiвськоi премii з фiзики 1973 року, описав вiдкриття Д. Бома i К. Прiбрама як «найреволюцiйнiший прорив у розумiннi природи реальностi». Доктор Девiд Пiт, фiзик унiверситету Квiнз (Канада) й автор книги «Мiст мiж матерiею та розумом», також погодився з теорiею: «Процеси мислення набагато тiснiше пов’язанi з фiзичним свiтом, нiж хто-небудь iз нас мiг здогадуватися».

У 1979 роцi декан Інституту iнженерii та прикладних наук Принстонського унiверситету Роберт Дж. Ян започаткував дослiдницьку програму, спрямовану на вивчення «ролi свiдомостi у створеннi фiзичноi реальностi». Пiсля тисяч контрольованих експериментiв Ян iз колегами опублiкували висновки, в яких мiстилось удосталь доказiв для того, щоб однозначно заявити: розум може впливати та безпосередньо впливае на фiзичну реальнiсть. До 1994 року видатнi вченi, викладачi й фiзики з усього свiту зустрiлися в Принстонському унiверситетi, щоб обговорити, як цi разючi вiдкриття можна розвинути й застосувати на практицi в рiзних наукових сферах.

Вiдкриття справдi цiкавi, а iхнi результати – щонайменше вражають, якщо задуматися над тим, як можна використовувати новi знання.

Уже не е таемницею, як свiдомiсть взаемодiе з фiзичним свiтом: свiдомiсть – це енергiя в ii найчистiшiй i найдинамiчнiшiй формi. Отже, е змога пояснити, чому те, що ми уявляемо, вiзуалiзуемо, чого бажаемо, хочемо або боiмося, впливае на те, що з нами трапляеться, а також те, як можна зробити реальнiстю образи, якi ми тримаемо в розумi.

Цi вiдкриття щодо природи реальностi можуть стати основним поштовхом для наших поступових змiн та розвитку. Знаючи та розумiючи, що ми е частиною вiдкритого й динамiчного всесвiту i що наш розум вiдiграе вирiшальну роль у побудовi реальностi, можна вибрати для себе бiльш творче та яскраве життя. Надалi не потрiбно стояти на узбiччi, спостерiгаючи, як тi чи iншi речi просто трапляються, оскiльки з новим розумiнням ми усвiдомлюемо, що цього узбiччя немае й нiколи не було. Усе впливае на все iнше. Куди б ми не йшли, хоч би що робили, нашi думки створюють нашу реальнiсть.

Альберт Ейнштейн колись сказав, що «вiдкриваючи нову теорiю, нiби пiдiймаешся на гору, де з кожним кроком перед тобою вiдкриваеться новий та ширший краевид». Саме так ви робите, читаючи цю книгу, i незабаром ваш ментальний пiдйом буде винагороджено захопливим краевидом на ваш справжнiй потенцiал.




Роздiл 2. Свiдомiсть


Тож думайте так, нiби кожна ваша думка випалена вогнем на небi та всi можуть ii бачити, оскiльки так воно i е.

    Книга Мiрдада

Якщо ви сприйматимете своi думки як реальнiсть, котра iснуе поряд iз тим, що ми називаемо «фiзичною реальнiстю»,

Страница 3

о наблизитеся до розумiння iхньоi унiкальноi взаемодii.

Ви живете одночасно у двох реальностях, двох свiтах: внутрiшнiй – свiт реальностi ваших думок, емоцiй i ставлень, та зовнiшнiй – реальностi, що складаеться з людей, мiсць, речей i подiй. Оскiльки ми не можемо роздiлити цi внутрiшнiй та зовнiшнiй свiти, то дозволяемо зовнiшньому свiтовi домiнувати, використовуючи внутрiшнiй свiт лише як «дзеркало» для всього, що з нами вiдбуваеться. Наш внутрiшнiй свiт постiйно реагуе, й позаяк бiльшу частину часу ми просто реагуемо на зовнiшнi подразники, то нiколи не вiдчуваемо своеi сили. За iронiею долi, ви починаете змiнювати власну реальнiсть того дня, години, хвилини, коли припиняете постiйно реагувати на неi.

Свiдомiсть е потужною силою, яка впливае на кожний аспект вашого життя. Вона, по сутi, основна й найважливiша частина вашоi сутностi, як i головна причина вашого успiху або невдач.

Усе за своею чистою та найглибшою сутнiстю е енергiею, i пiд час процесу мислення ви працюете з величезною кiлькiстю цiеi енергii у швидкiй, легкiй та мобiльнiй формi думки. Думка завжди намагаеться знайти форму, завжди шукае спосiб вийти назовнi, намагаеться проявити себе. Намагання матерiалiзуватись у фiзичний еквiвалент е природою думки. Звичайнi думки можна порiвняти з iскрами вiд багаття. Вони, маючи суть та потенцiальну силу полум’я, зазвичай швидко гаснуть. Їхне iснування тривае лише кiлька секунд, iскри злiтають у повiтря та швидко вигоряють. Нехай поодинока думка не мае багато сили, але завдяки повторенню вона може стати концентрованою i спрямованою, а ii сила зросте в багато разiв. Що бiльше повторювати думку, то бiльше енергii та сили вона генеруватиме i то легше зможе проявитися в реальностi.

Слабкi й розсiянi думки – слабкi й розсiянi сили.

Потужнi й концентрованi думки – потужнi й концентрованi сили.

Для прикладу уявiть збiльшувальне скло, крiзь яке проходять сонячнi променi. Якщо рухати його з мiсця на мiсце, потужнiсть променiв розсiюеться й майже непомiтна. Однак, якщо тримати скло на одному мiсцi й на правильнiй висотi, тi самi променi стають спрямованими, i розсiяне свiтло раптом набирае сили, достатньо потужноi, щоб запалити вогонь.

Те саме i з думками. Продовжуючи вивчати силу розуму, ви навчитеся розвивати та концентрувати думки, роблячи iх набагато потужнiшими. На цьому етапi просто усвiдомте той факт, що думки самi собою мають силу. Вашi глибоко захованi переконання, страхи, надii, турботи, ставлення, бажання, кожна ваша думка – усе це впливае на вас i ваше середовище.

Бiльшiсть живе, не звертаючи уваги на процеси мислення: як працюе розум, чого вiн боiться, що ховае, що каже сам собi, що вiдкидае набiк. Бiльшу частину часу ми iмо, працюемо, спiлкуемося, хвилюемося, сподiваемося, плануемо щось, займаемося коханням, купуемо речi, граемо – усе це вiдбуваеться з мiнiмальною увагою до того, як саме ми думаемо.

Можливо, ми б набагато бiльше захотiли навчитися використовувати механiзми мислення, якби на мить уявили, що за кожну думку або заробляемо, або втрачаемо долар, залежно вiд типу думки. Зважаючи на те, що в нас бувають тисячi думок щодня, це вигiдна пропозицiя. Уявiть собi облiкову систему, яка рееструе кожну думку й зазначае, яка з них дала нам грошi, а через яку ми iх втратили. Як старанно ми б почали контролювати та спрямовувати думки! З яким ентузiазмом узялися б створювати тi думки, що дають нам грошi, й оминати тi, котрi цi грошi забирають.

Це, по сутi, приблизно те, що вже вiдбуваеться всерединi вас, хоча й з енергiею, а не з доларами. Велика облiкова система справдi iснуе. Вона називаеться Всесвiтом, i жодна з думок не минае непомiченою.

Наш свiт – це аж нiяк не мертва купа цегли i камiння. Це жива, насичена система енергетичних потокiв. Кожна ваша думка викарбовуеться у цiй системi, i ii дiя е незаперечною. Подобаеться це вам чи нi, але ви за допомогою думок постiйно створюете власну реальнiсть.

Перший крок до нового успiшнiшого життя неймовiрно легкий. Ви маете лише звертати увагу на потiк думок та вiдповiдно спрямовувати його.

Ваше життя цiлком залежить вiд вас, тому подивiться уважнiше на те, як ви живете. Ви стверджуете, що хочете фiнансового достатку, водночас постiйно жалiючись на нестачу грошей i на те, як дорого усе коштуе. Концентруетеся на тому, чого бракуе, вас лякають рахунки до оплати. Хвилюетеся щодо того, як упоратися з усiм. Ви можете прагнути фiнансового достатку, але нiколи його не вiдчуете, якщо ваша свiдомiсть складаеться з хвилювань та думок про нестачу чогось.

Або ж ви хочете знайти нову роботу, щось цiкаве та перспективне, де можна буде використати свою креативнiсть та одержати добру платню. Якщо ви постiйно повторюете собi, що таку роботу неможливо знайти, що такого не бувае, то навряд чи можете розраховувати на успiх.

Можливо, ви хотiли б стати комунiкабельнiшою, смiливiшою, спонтаннiшою i сповненою впевненостi особистiстю. Проте, якщо постiйно фокусуетеся на своiй неповноцiнностi, невiдповiдностi цьому образовi, принижуете сам

Страница 4

го себе, знову i знову нагадуючи собi про тi чи iншi проблеми, то навряд чи зможете стати такою людиною. Можна бажати сили, але якщо у свiдомостi тiльки слабкостi, то не треба обманювати себе, очiкуючи, що сила з’явиться сама.

Коротше кажучи, лише бажаючи чогось, навiть дуже, результату досягти не вдасться. Сподiватися на щось iнше так само безглуздо. Просто тяжко працювати, навiть дванадцять-п’ятнадцять годин на день, теж недостатньо. Ви завжди будете залишатися на тому самому мiсцi, якщо – i це важливе «якщо» – не змiните свое мислення.

«Кожному, хто мае, то дасться йому, хто ж не мае, забереться вiд нього й те, що вiн мае»[2 - Євангелiе вiд Луки, 19:26. (Пер. Івана Огiенка.)], – коли я вперше побачив цю цитату, вона не здалася менi справедливою. Виглядало нечесно, що тi, «хто мае», одержать ще бiльше, а тi ж, «хто не мае», втратять навiть те мале, що мають. Це видавалося просто неправильним. Як на мене, то справедливiше було б дати бiльше тим, «хто не мае», але у Святому Письмi сказано iнакше. Згiдно з Бiблiею, Всесвiт працюе iнакшим чином. Але потiм, пiсля певних розмiрковувань, я зрозумiв, що це дiйсно справедливо. Насправдi, що може бути справедливiшим за свободу кожного обирати думки, якi, зi свого боку, створять його або ii реальнiсть? Справжня справедливiсть полягае у свободi визначати якiсть власного життя.

Хочете змiнити обставини? Розвиньте свою свiдомiсть. Успiшна людина мае свiдомiсть, налаштовану на успiх. Заможна людина розвинула свiдомiсть, спрямовану на процвiтання, та думае про достаток, успiх i процвiтання. Саме так ця людина думае.

– Легко йому так думати, – скажете ви. – Коли ти успiшний – легко думати про успiх, так само легко думати про багатство, коли ти заможний, але в мене зовсiм iнша ситуацiя. Я не успiшний, не багатий. Певнi ситуацii та обставини в моему життi не дають менi стати таким.

НЕПРАВИЛЬНО! Взагалi неправильно. Обставини та ситуацii не мають сили вас стримати. Єдине, що стримуе та змушуе стояти на мiсцi, – це вашi думки. Доклавши певних зусиль, можна навчитися спрямовувати думки та створювати будь-яку свiдомiсть, за власним вибором. Ваша реальнiсть змiниться тiльки пiсля того, як ви створите нову свiдомiсть, а не ранiше. Спочатку – нова свiдомiсть.

Чи вiдомо вам, чого ви хочете вiд життя? Бiльше здоров’я? Тодi розвиньте свiдомiсть, спрямовану на здоров’я. Бiльше достатку? Створiть свiдомiсть, зорiентовану на достаток. Бiльше щастя? Розвиньте свiдомiсть, спрямовану на щастя. Бiльше духовностi – свiдомiсть, зорiентовану на духовнiсть. Усе це можливо. Єдине, що вiд вас потрiбне, – плекати необхiдну енергiю, поки ваша мета не стане реальнiстю.

Правда ж, думка про те, що, незважаючи на минуле або теперiшне, незалежно вiд того, скiльки разiв щось не вийшло, якщо людина регулярно пiдживлюватиме свою свiдомiсть енергiею, ii життя змiниться, подае надiю? Кожен iз нас мае таку чудову здатнiсть. І кожен може або iгнорувати ii, або ж використовувати. Це безоплатно, не потребуе особливого таланту. Необхiдне лише ваше рiшення придiляти цьому час i докласти належних зусиль для розвитку потрiбного типу свiдомостi. Ось i все! Решта буде автоматично складатись як треба.

Ваш розум подiбний до саду, що може бути доглянутим або закинутим, а садiвником е ви самi. Можна доглядати цей сад або ж залишити його напризволяще. Але не плекайте iлюзiй – ви пожнете плоди або вашоi роботи, або безвiдповiдальностi!

Ваш розум створюе вашу реальнiсть.

Ви можете приймати це чи нi.

Ви можете усвiдомити це i примусити розум працювати на вас, або можете iгнорувати це й дати йому змогу працювати у такий спосiб, що триматиме вас на мiсцi.

Але ваш розум завжди створюватиме вашу реальнiсть.




Роздiл 3. Вiзуалiзацiя



У моiй головi немае думок,

Але мiй розум може швидко

перетворитися на силу

та створити низку засобiв.

    Ральф Волдо Емерсон

Що саме робить людину переможцем? Що вiдрiзняе тих, хто досягнув успiху, вiд тих, у кого це не вдалося?

– Усе у вашiй головi, – каже Арнольд Шварценеггер. Мультимiльйонер, успiшний магнат на ринку нерухомостi, кiнозiрка, бодiбiлдер, п’ятикратний володар титулу «Мiстер Всесвiт» – Арнольду е чим похвалитись. Але так було не завжди. Вiн досi пам’ятае той час, коли не мав нiчого, крiм вiри у те, що його розум – ключ до того, чого хоче досягти.

– Коли я був дуже молодим, то уявляв, що я такий, яким хотiв стати, i маю те, що хотiв би мати. У мене нiколи не було жодних сумнiвiв. Розум – справдi неймовiрна рiч. Ще до того, як я вперше виграв титул «Мiстер Всесвiт», ходив мiсцем проведення конкурсу, нiби вже перемiг. Титул уже був моiм. Я стiльки разiв здобував його подумки, що не було жодних сумнiв у реальному виграшi. Потiм, коли почав знiматися в кiно, робив те саме. Уявляв себе успiшним актором iз великими гонорарами. Я вже вiдчував смак успiху. І просто знав, що все здiйсниться.

Крiс Полейн належала до всесвiтньо вiдомоi команди з лижного фрiстайлу Федеративноi Республiки Нiмеччини, яка з 1976 до 1982 року виг

Страница 5

ала шiсть Кубкiв Європи.

– Частина нашого плану тренувань охоплювала роботу з психологом для збiльшення сили думки. Пiсля тренувань на схилi нас вводили у медитативний стан i заохочували подумки вiдтворити спуск зi схилу, вiзуалiзуючи кожен горбик та кожен рух. Ми тренувалися подумки так само iнтенсивно, як i фiзично. Досконалiсть в атлетицi, та й у будь-якому iншому заняттi, залежить насамперед вiд наявностi у свiдомостi чiткого уявлення про це заняття.

Крiс точно знае, як це працюе, адже тепер у неi е не тiльки шiсть медалей, а й власна консалтингова фiрма, що навчае використовувати цi технiки iншi компанii та спортивнi команди.

Браян Едвардс, людина iз заразливим смiхом та постiйно гарним настроем, продае страхування життя. Я познайомився з ним пiд час одного з моiх турiв, i ми стали добрими друзями. Щовечора перед сном вiн десять хвилин подумки пробiгае по завтрашнiх телефонних дзвiнках. Репетируе презентацiю для кожного з клiентiв, уявляючи iх сприйнятливими до його слiв i задоволеними можливiстю спiвпрацювати з ним. Браян уявляе дуже продуктивний день iз великою кiлькiстю продажiв. Вiн витрачае на це десять хвилин перед сном та десять хвилин пiсля того, як прокинеться вранцi, – усього двадцять хвилин на добу. І продае за тиждень страховок бiльше, нiж майже всi його колеги за шiсть мiсяцiв, щороку потрапляючи до списку найкращих у своiй професii.

Трое абсолютно рiзних людей iз цiлком рiзними цiлями та бажаннями, але всi вони використовують ту саму технiку, щоб створювати свою реальнiсть та впливати на неi – технiку вiзуалiзацii.

Для вiзуалiзацii необхiдно уявляти себе в ситуацii, що ще не вiдбулася, зображуючи, як ви робите або маете те, чого хочете, й успiшно досягаете бажаних результатiв.




Конец ознакомительного фрагмента.



notes



1


Пер. Михайла Рудницького. (Тут i далi прим. пер., якщо не зазначено iнше.)




2


Євангелiе вiд Луки, 19:26. (Пер. Івана Огiенка.)