Страница 1

Фарбований лис
Іван Франко


«Фарбований лис» – лiтературна казка Івана Франка, яка вiдзначаеться динамiчнiстю сюжету, живим гумором i глибиною iдеi. Головним героем е хитрий лис Микита, який усього в життi досягав обманом. Навiть потрапивши у дiжку з блакитною фарбою пiд час втечi вiд собак, вiн змiг обдурити всiх звiрiв, прикинувшись чудернацьким синiм царем. Але рано чи пiзно усе таемне стае явним, а обман розкриваеться. Автор наголошуе на тому, що брехнею у свiтi не проживеш – вона лише погубить.





Іван Франко

ФАРБОВАНИЙ ЛИС



Жив собi в однiм лiсi Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кiлька разiв гонили його стрiльцi, травили його псами, заставляли на нього залiза[1 - Залiзо – пастка.] або пiдкидали йому затруеного м'яса, нiчим не могли йому доiхати кiнця. Лис Микита кпив[2 - Кпити – глузувати.] собi з них, оминав усякi небезпеки, ще й iнших своiх товаришiв остерiгав. А вже як вибрався на лови – чи то до курника, чи до комори, то не було смiлiшого, вигадливiшого та спритнiшого злодiя над нього. Дiйшло до того, що вiн не раз у бiлий день вибирався на полювання i нiколи не вертав з порожнiми руками.

Се незвичайне щастя i та його хитрiсть зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нiчого неможливого для нього.

– Що ви собi думаете! – величався вiн перед своiми товаришами. – Досi я ходив по селах, а завтра в бiлий день пiду до мiста i просто з торговицi Курку вкраду.

– Ет, iди, не говори дурниць! – уговкували його товаришi.

– Що, дурниць! Ану, побачите! – решетився Лис.

– Побачимо або й не побачимо. Там пси купами по вулицях ходять, то вже хiба б ти перекинувся в Блоху, щоб тебе не побачили i не роздерли.

– От же побачите, i в Блоху не перекинуся, i не роздеруть мене! – товк свое Лис i поклав собi мiцно зараз завтра, в сам торговий день, побiгти до мiста i з торговицi вхопити Курку.

Але сим разом бiдний Микита таки перечислився. Помiж коноплi та кукурудзи вiн залiз безпечно аж до передмiстя; огородами, перескакуючи плоти та ховаючися мiж яриною, дiстався аж до серед мiстя. Але тут бiда! Треба було хоч на коротку хвильку вискочити на вулицю, збiгати на торговицю i вернути назад. А на вулицi i на торговицi крик, шум, гармидер, вози скриплять, колеса туркочуть, конi гримлять копитами, свинi квичуть, селяни гойкають – одним словом, клекiт такий, якого наш Микита i в снi не бачив, i в гарячцi не чував.




Конец ознакомительного фрагмента.



notes


Примечания





1


Залiзо – пастка.




2


Кпити – глузувати.