Літа ж мої, літа мої, літа молоденькі, Он, коли ж ви так даремні, будьте коротенькі.
Кажуть люди, що-м щасливий,— я з того сміюся, Бо не знають, як я часом сльозами заллюся. Куди піду і попнуся, скрізь багач панує, У розкошах превеликих днює і ночує. Убогому, безщасному тяжкая робота, А ще гіршая неправда, вічная скорбота!
Комментарии и отзывы:
Комментарии и отзывы: